Для тих батьків, хто ще не зрозумів, Інтернет — це магія в чистому вигляді. Мережа може переміщати Вашу дитину за сотні й тисячі кілометрів в лічені секунди, створювати йому флер таємничості і загадковості, робити його привабливим для протилежної статі, навчити майже мексиканським інтригам online, змінювати форму вух і носа (фотошоп) і навіть змінювати стать.

У підлітковому віці перераховане актуально як ніколи. Якщо в реалі страх підкошує коліна та не дає познайомитися з дівчинкою, то в соціальних мережах, наприклад, це можна зробити в 2 кліки. Додав у друзі жертву — і співай добами про свої небувалі успіхи в паркурі, зрості 185 і родичів у Філадельфії — все одно ніхто перевіряти не стане: приймати на віру легенди підліткам простіше і приємніше, ніж докопуватися до істини. І хоча дуже може статися, що за фотографією юної білявої співрозмовниці з довгими віями ховається нудьгуюча старенька — у підлітка є всі можливості здійснити бажане в обхід своїх комплексів і сумнівів.

Немає такого діагнозу…

Якщо ввести в офіційну медицину діагноз «Інтернет-залежність», то багатьом батькам дітей, які проводять добу безперервно за комп’ютером, стане простіше жити і виправдовувати себе: «А я-то що? Це хвороба, і у мене і довідка ось є…»

Дитина не грає на вулиці? Винен комп‘ютер!
Дитина не спілкується з однолітками? Винен комп’ютер!
Дитина не слухається і не миє посуд? Звичайно, винен комп‘ютер!

Дуже часто ми відмовляємося прийняти відповідальність і визнати те, що в цю саму залежність впадають ті, кому не вистачає теплих, близьких відносин в реалі. Чиє виховання та навчання азам поведінки в свій час упустили батьки. В обійми залежностей (будь-яких!) часто штовхає суспільство. Коли дитина просто не готова до великого світу, вона ховається від нього за монітором комп’ютера. Це не означає, що в реальний світ не можна пускати! Це означає, що її потрібно готувати до цього — як до прогулянок одному в темних дворах!

Тим часом, такої хвороби, як «Інтернет-залежність», згідно класифікаторах хвороб (і Міжнародної, і Російської) не існує. Є ймовірність, що скоро вона з‘явиться в Китаї як офіційно визнане захворювання, але тут потрібно робити знижку на суспільно-політичний лад в країні.

У контакті з параноєю

Звичайно, якщо немає такого діагнозу, то це зовсім не означає, що немає такого явища. Зайдіть увечері в улюблене місце інтернет-тусовок підлітків всієї Русі — на сайт «vkontakte.ru» — і ви побачите, що кожен вечір там мінімум 2 млн людей онлайн! Найсмішніше, що це не тільки підлітки. Добра половина — це дорослі, зрілі (згідно цифрам у паспорті) люди. Що вони там роблять? Спілкуються? Не факт. Для цього придумані більш зручні способи — «аська» і «скайп», дивляться відео — теж не вгадали. Для цього є «ютуб». Вони там… сидять! На жаль, це називається саме так.

Для когось це ярмарок марнославства: «Ось мої фотки в альбомі «Єгипет 2013» і портрети топ-лес на тлі улюбленого килима — заздри Машка! Це я зі своїм бой-френдом біля Фонтану Дружби народів — всі бачили? А на мій сімейний статус — «все складно» звернули увагу?.. Ось така я загадкова блондинка!..»

Для інших це можливість дізнатися таємниці з життя найгарнішого хлопчика в класі. Для третіх — просто тупе вбивство часу: «Привіт. Як справи? Що робиш? Ммммм.. — А я ось фотки дивлюся… Красиві тапочки у тебе оказуецца ..» або «Ва, друг, я тебе знайшов!! Давай дружити! Тепер твоя пика стирчить у моєму віконці! .. Краса!..» (Орфографія оригіналу збережена — прим.ред.)

Що так затягує дітей в цей Інтернет-смітник, і що там є такого, що немає в реалі — мало хто з них виразно зможе пояснити, проте факт залишається фактом — ввечері «в контакті» ви зустрінете набагато більше знайомих вашої дитини, ніж у дворі свого будинку…

Тактика і стратегія протверезіння

Батьки тінейджерів, які вже підсіли на Інтернет-забави, знають, що якщо шляхом колосальних зусиль дитині вдається відірвати від комп’ютера, то у неї починається буквально ломка: вулиця не в радість, свіже повітря не бадьорить, а в голові тільки одна думка: швидше б повернутися назад до чудо-коробочки, в якій поміщається весь його світ!..

І якщо ВООЗ не визнала страждання вашого чада діагнозом, то ні йому, ні вам від цього не легше. Що ж робити?

По-перше, ні в якому разі не забороняти дитині вихід в Інтернет. Не додавайте до його нав‘язливого бажання залізти в комп’ютер ще й додаткову привабливість забороненого плоду.

По-друге. Елементарно згадайте, що любило ваше дитя до того, як осіло у всесвітній павутині? Ходити на рибалку? Нагадайте йому про це! Подаруйте нову спортивну вудку — і поїдьте з ним за місто. Ганяти на велосипеді? Влаштуйте йому велотрек наввипередки — заодно і самі згадаєте дитинство. Сходіть з дитиною в аквапарк, в басейн. Запросіть додому його однокласників і друзів, влаштуйте веселу вечірку з іграми та конкурсами. Загалом — покажіть, що реальне життя дає більше вражень і фарб, ніж безликий сайтец.

По-третє — поговоріть з дитиною. Поясніть їй, що Мережа при всій її привабливості не дасть їй успіху в житті, не зробить її багатою, не подарує їй щастя справжнього кохання та справжніх відносин. А все це в неї буде, тільки якщо вона почне отримувати безцінний досвід в реалі, стежити за собою (з цим у віртуалів найчастіше проблеми), як би не було страшно — знайомитися з дівчатами і просто спілкуватися з людьми — нормальною, живою російською мовою…

По-четверте, більше проводьте з дитиною часу, ненав'язливо відволікайте її від Інтернету, розмовляйте на кухні по душам за чашкою чаю. Спробуйте зрозуміти, чим вона живе, чого їй не вистачає, що вона шукає в Інтернеті та чого у неї немає в реалі. Всі проблеми вирішувані при уважному зваженому підході.

Якщо і все це не допомагає, що ж — звертайтеся до професійних психологів. Незважаючи на те, що хвороба вашого чада хворобою поки не визнана, — за гроші вам допоможуть вилікувати все, що має які-небудь симптоми. Головне, поцікавтеся перед початком терапії, що за профі хоче позбавити ваше дитя від згубної звички, чи є у нього ліцензія на надання медичних послуг, диплом, сертифікат спеціаліста та інші документи. Зрештою, не меблі же ви йому довіряєте…

(Vidomo)