"Зеркало недели" Інтернет, чати, віртуальні щоденники, соціальні мережі
стали прикметою сучасності. Сьогодні там проводять час не лише активні й
особливо просунуті. У віртуальних мережах вирує своє життя — люди
спілкуються, зустрічаються, закохуються, сваряться, висловлюють свої
думки, завантажують фотографії, відео тощо...
Першою спробою створити таку мережу спілкування став ще
1995 року сайт classmates.com, який через обмаль реклами та фінансування
невдовзі був закритий. Його автор так і сказав про своє дітище: "Просто
цей сайт з'явився занадто рано".
Соціальні мережі, звісно, мають свій позитив. У них можна
зустріти однокласників та знайомих, навіть якщо ви "загубилися" багато
років тому. Знайти, здавалося, безнадійно втрачених далеких родичів,
своє перше кохання. Коли людина реєструється у соціальній мережі, спершу
відчуває легку ейфорію — стільки знайомих одразу! Ми шукаємо тих, хто
знав нас ще юними та безтурботними, ніби створюємо навколо себе
позитивне психологічне поле — коло підтримки, черпаємо звідти нові
ресурси... Але, на жаль, більшість із нас ідеалізує он-лайн друзів і
приписує їм риси, яких насправді вони не мають. Швидше за все, так
проявляється наша власна нереалізованість у тих або інших сферах життя
(у когось усе чудово складається в особистому житті, а ось у кар'єрі —
нічого помітного, чи, навпаки, хтось досяг багато в роботі, але й досі
самотній). Ось і шукаємо (звісно, несвідомо) в інших те, чого нам
бракує.
Одна з найголовніших небезпек
соціальних мереж — упевненість тамтешніх завсідників у тому, що
більшість їхніх віртуальних дій минаються без наслідків. У житті ми
звикли відповідати за свої вчинки, а тут — можна "підправити" підпис чи
стерти коментар. У житті якщо вже висловився — то "підправити" свої
слова важко, недарма ж кажуть: слово не горобець, — вилетить не
впіймаєш. У соціальній мережі можна назватися чужим іменем і поставити
на профілі не свою фотографію, або свою, але десятирічної давності.
Однак пам'ятайте: будь-яка інформація, розміщена бодай для кількох
людей, має здатність випливати у найнесподіваніший момент. І навіть
тоді, коли ви цю інформацію вже стерли.
|